Сторінка психолога
ДЛЯ МАМИ, ТАТА, БАБУСІ ТА ДІДУСЯ!!!
- Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене в свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.
- У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас поясніть мені, Що? Коли? Чому? кожен із нас у ньому має робити.
- Мої ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
- Мої почуття ще недозрілі, прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене.
- Щоб розвиватися мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте та оцінюйте, але не мене, а мої вчинки.
- Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті.
- Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.
- Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого.
Пам’ятайте , ми разом невипадково: ми маємо
допомагати один одному в цьому безмежному світі.
- Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.